Доля родини Нестора Махна

 Загадковою та суперечливою фігурою історії громадянської війни в Україні є Н. І. Махно. Його загони наводили жах на німецькі колонії Донбасу. У зв’язку з загрозою захоплення губернського Бахмату його оголошували на осадньому становищі. Махновські селянські загоні на території краю очолювали Склянський, Парасочка, Маруся, Каменюка. У Бахмуті для ліквідації махновського руху двічі приїжджав Ф. Е. Дзержинський, його представляв молодий чекіст Дмитро Медведєв

Комісар Дмитро Фурманов згадував, що на залізниці від Красного Лиману  до Ямполя у 1921 році загони Махна постійно зупиняли потяги, розстрілювали червоно армійців, моряків партійних активістів, грабували пасажирів.

У березні 1921 року махновці пограбували німецьку колонію Готліба Феттера біля Часів Яру – вбили 12 німців, відібрали одяг, взуття, домашні речі, двадцять коней, тридцять тисяч рублів.

Запеклий бій з Червоною армією відбувся біля Костянтинівки та Віролюбовки.

Тому інтерес представляє доля сім’ї Махно. Його дружина Галина Кузьменко, народилася 1896 році у місті Києві, її батько був   жандармський писар, Галина була вчителькою тому вела Щоденники Нестора Махно.

У 1919 р. одружилася з Нестором Махно. У 1921 р. разом з ним і групою повстанців втікала від переслідування військ Червоної Армії до Румунії, а згодом до Польщі. У 1922 р. у м. Варшаві у подружжя народилась дочка Олена. З 1929 р. Кузьменко Галина особисто брала участь у діяльності емігрантської організації есерів. Через цю організацію вона отримала документи для проїзду до Парижу, де встановила зв'язки із анархістською, організацією, працювала у журналі «Справа праці» та була членом «Союзу Українських громадян у Франції».

Під час Другої світової війни проживала у Німеччині, працювала на заводах. 15 серпня 1945 р. заарештована оперативною групою НКВС СРСР у Берліні. 11 січня 1946 р. їй було висунуте звинувачення за ст. 54-13 КК УРСР «як дружині Нестора Махна, яка у період громадянської війни брала участь у збройній боротьбі проти Червоної Армії. Проживаючи в еміграції, займалась активною антирадянською діяльністю». Галина. винною визнала себе частково, заперечуючи проведення антирадянської діяльності. Доказів ворожої діяльності у справі немає.

За Постановою Особливої Наради при МВС СРСР 16 серпня 1946 р. Кузьменко Г.А. за ст. 54-13 КК УРСР ув'язнена до таборів на 8 років. Покарання відбувала у «Дубравлагі». Після табору, мешкала у Джамбулі, Зверталася до Ради Міністрів СРСР з проханням про реабілітацію, щоб отримати можливість одержувати пенсію. 29 липня 1960 р. Прокуратура УРСР відмовила.

12 вересня 1989 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР Кузьменко Г.А. реабілітована.

Дружина Галина постійно супроводжувала Нестора Махна під час його повстанських рейдів Україною, вела «Щоденник». Він нещодавно опублікований. Дуже цікавими є записи про перебування Махна у Грецьких селах та німецьких колоніях маріупольського повіту, у селах Шахівка та Серебрянка Бахмуцького повіту.

Трагічною була доля доньки Міхненко Олени Несторівни, вона народилась  1922 році проживала у Варшаві,  до 1941 р. мешкала у Парижі з матір'ю. У 1941 р. переїхала до Берліна, де працювала на військовому заводі "Сіменс" в якості перекладача і кресляра конструкторського бюро до жовтня 1944 р.

12 вересня 1945 р. затримана оперативною групою НКВС СРСР у Берліні "як дочка Махна.".

12 січня 1946 р. їй пред'явлено звинувачення за ст. 54-3 КК УРСР в тому, що вона "проживаючи в період Вітчизняної війни на території Німеччини проводила активну пособницьку діяльність на користь німців".

Постановою Особливої Наради МВС СРСР 16 серпня 1946 р. Міхненко Олену. за ст. 33 КК УРСР «визнано соціально небезпечним елементом" і заслана  на 5 років.

12 вересня 1989 р. Міхненко О.Н. реабілітована Прокуратурою УРСР згідно з Указом ПВР СРСР 16 січня 1989 р. У 80-ті  роки. Джамбулі Казахської PCP.

Джерела:

1)    В. Богуненко, Є. Пилипенко «Нестор Махно та Донбас». Артемівськ, 2008;

2)    Довідка головного архіву СБУ  

3)    Фонди Донецького обласного державного архіву. Справи Махновського руху на Донеччині

 

 

 

Щербак В.Г.

Студент 4 курса Учебно-научного профессионально-педагогического института УИПА

специальность «Компьютерные технологии в управлении и обучении»

научный руководитель:

Татаринов Сергей Иосипович

доцент, кандидат исторических наук